Ту-154: розідраний літак, роздерті на шматки пасажири. Це не просте падіння?

0
1
Ту-154 Сочи. AdverMAN

Чеський адвокат Мірослава Густакова, що була знайома з кількома провідними діячами ансамбля ім. Александрова та допомагала організувати їхні гастролі по Чехії, написала про можливі причини катастрофи літака 25 грудня 2016 р.

«Зовнішні камери готелю в м. Сочі зафіксували вибух предмету досить низько над рівнем моря, літак летів лише 70 секунд, набравши висоту не більше 260 метрів» – описує Густакова та долучає відеозапис. За її словами, згідно з офіційною реакцією на ці записи, камера зафіксувала це явище через півгодини після падіння літака. «Тоді що ж вибухло в небі через півгодини після падіння літака, при якому загинуло 92 людей? Може, там летів інший літак?» – запитує вона.

Потім ставить наступне питання – як може бути, що 3600 людей, задіяних у рятувальних роботах, знайшло лише 20 тіл з 92 людей, а решту намагалися по шматочках складати в мішки. «Як може бути таке, що найбільший знайдений фрагмент літака – частина фюзеляжу з 10 ілюмінаторами, якщо літак падав з висоти лише 260 метрів, при цьому тіла жертв катастрофи MH17 на Донбасі, навпаки, залишилися переважно цілими, хоча вони падали на землю з нормальної льотної висоти?» – запитує Густакова. На її думку, під час зльоту всі були пристебнуті ременями. «Александровцям» обов’язково пристібатися навіть в автобусі. Чому ж їх тоді після катастрофи не знайшли в сидіннях – навіть мертвими? Адже коли збили літак на Донбасі, ряд жертв випав та приземлився в сидіннях» – додає вона.

При обговоренні Густакова також дивувалася, чому виникла потреба заправляти літак у Сочі, якщо відстань до Сирії звідси не дуже велика: «Про це питав і Жириновський. Ніхто йому цього не пояснив» – відзначила вона. А одного з читачів, що сумнівався, закликала подивитися серіал про авіакатастрофи, що сталися з технічних причин: «Ви побачите, як виглядали ці літаки після падіння з нормальної висоти польоту. А цей упав з 260 метрів – і погляньте, як виглядали жертви. Чи взагалі траплялося таке, аби їх зовсім не знаходили?»

У своєму наступному пості Густакова лише відзначила, що росіяни швидко вчаться від США. «Літак начебто впав через свою непридатність. А знаєте – якщо він вибухає в повітрі, потім йому вже важко летіти далі. Усвідомте, кому належав літак, кого треба було залучити для забезпечення вибуху літака. Вони, власне кажучи, навіть не брешуть, заявляючи, що це не теракт».

«Проте вважаю, що єдиний вихід зі становища – не казати правду. Я також переконана, що вже з першої години кільком людям відомо, що сталося. Не знаю, чому журналісти мавпують хоч і офіційні, проте помилкові з технічної точки зору дурниці» – прокоментувала пост Густакової колишній спікер Головної прокуратури в Празі Ірена Валова, що зараз як журналіст займається питаннями юстиції.

Екс-дипломат: Дещо інша авіакатастрофа

Над наявними на сьогоднішній день результатами розслідування падіння російського військового літака Ту-154 в своєму блозі на сервері Aktuálně.cz розмірковує також блогер Гержман Хроми, колишній працівник Міністерства закордонних справ Чехії.

На підставі даних російських сайтів він посилається на те, що сказав керівник комісії по розслідуванню падіння літака – міністр транспорту Максим Соколов: «Є очевидним, що робота техніки була нестандартною». Проте, за словами начальника служби безпеки польотів авіації Збройних сил РФ, генерал-лейтенанта Сергія Байнетова, «за попередніми даними, однозначного збою техніки не сталося».

Блогер звертає увагу на те, що «максимальна висота, набрана цим великим транспортним літаком, була 250 метрів при швидкості 360–370 км на годину… Знайдено та вивезено 12 великих та майже 2000 невеликих уламків літака, 19 тіл та 230 фрагментів тіл».

Посилається також на те, що на інтернеті з’явилися незліченні фотографії уламків: розірвана на шматки обшивка фюзеляжу, скручені пропелери рам силової системи, базові (тобто найміцніші) частини крила, розірвані на шматки непередбачуваною силою важелів якогось механізму… «І це все – внаслідок падіння літака на поверхню води з висоти 250 м при швидкості 370 кілометрів на годину? А від людських тіл, відділених від безпосереднього зіткнення з поверхнею води конструкцією фюзеляжу літака, всередині на борту з декоративним облицюванням інтер’єру та масивними сидіннями після такого падіння залишилися тільки «фрагменти»? Хіба таке відбувається при подібних аваріях?» – недовірливо питає блогер.

Для ілюстрації нагадує кілька аналогічних авіакатастроф, що також завершилися падінням літака на поверхню води.

Однією з найвідоміших подібних аварій (що лягла в основу сюжету художнього фільму) було «диво на річці Гудзон». 15 січня 2009 р. шістдесятитонний Ейрбас А-320, злетівши з нью-йоркського аеропорту, зіткнувся зі зграєю птахів, внаслідок чого з зупиненими двигунами благополучно та вдало приводнився на річці.

«Літак не було знищено, 150 пасажирів та 5 членів екіпажу залишилося в живих, 78 людей отримало легкі поранення, і лише п’ять з них було важко поранено. Посадочна швидкість Ейрбаса, що має злітну масу, коливалася в межах 230–250 кілометрів на годину, – зрозуміло, це менше, ніж 370 км (так само кінетична енергія було вдвічі меншою), проте результат був незрівнянним з пресловутими «двома тисячами фрагментів» Ту-154» – звертає увагу Хроми.

В інших випадках зіткнення з поверхнею води відбувалося раптово, вимушено. Таким сюжетом для зйомок фільму жахів може послужити і подія, що сталася 27 січня 1996 р. при викраденні літака Боїнг-767 ефіопських авіаліній. Літак захопили викрадачі, які виявилися такими тупими, що влаштували бійку з екіпажом у кабіні літака. В результаті літак зіткнувся з водами Індійського океану в польотній конфігурації (з закритими закрилками) на високій швидкості, обертаючись навколо поздовжньої осі.

Літак розвалився на три частини; пасажири, що залишилися без будь-якої допомоги льотного та бортового екіпажу, почали в паніці надувати рятувальні жилети, що потім заважали більшості з них вибратися назовні з затопленого остову літака. Загинуло 125 людей з 175, що були на борту. Проте навіть при цій трагічній події від нещасних жертв не залишилися тільки «фрагменти тіл».

Блогер описує ще кілька аналогічних авіакатастроф.

Та задає питання: «Чому результати падіння літака Ту-154 до Чорного моря за станом на сьогоднішній день так помітно відрізняються від інших подібних авіакатастроф?»

На завершення Хроми пише, що трагедія, яка сталася над Чорним морем, підкреслила та завдяки резонансу може підняти на новий рівень іншу приховану проблему, яку ігнорують – той факт, що в Росії не публікують результатів розслідування військових авіакатастроф.

vef
ParlamentníListy.cz

Переклав Сватослав Щиголь
InformNapalm.org

КОМЕНТУВАТИ

66 − 58 =