Досить жебракувати, вчителю!

Подивіться на це. Подобається? Ні? Тож давайте припинемо цю ганьбу.

Кажуть – “держава повинна мені дати…”.

Ця держава нічого тобі не дає і не дасть.

Треба братися до справжньої роботи, творчої роботи, вчительської роботи. Заробляти уроками, майстер-класами, лекціями і курсами. Розбудовувати креативні індустрії, як в цивілізованому світі. Змінювати на краще освіту, культуру, економіку і політику. Виховувати вільних, творчих, фінансово незалежних юних громадян. Яскравих артистів, зірок і суперзірок.

Тоді зміниться і Україна. Тоді зміниться – ні, тоді ти зміниш правила гри. Тоді буде повага до освіти, яка стане якісною, до культури, яка стане наповненою і мистецтвом, і грошима, до вчителя – як до Вчителя, а не шкільного працівника.

Якщо ти просто відвідуеш школу і займаеш посаду вчителя – ти ще не вчитель. Вчитель – це учні. Крутий вчитель – це круті учні, яких ти виховав, таланти яких вчасно помітив і розкрив, вивів в люди і направив йти шляхом високих професіоналів, зірок і суперзірок.

Або хоча б придумав, як навчити музикувати багатьох. І став при цьому мільйонером. Кажеш, неможливо? Розкажи це вчителю фортепіано, в якого 300 тисяч учнів в 80 країнах світу онлайн.

Або думав, сумнівався, але вивчав, придумував, розробляв, зробив свій методичний внесок, і вдосконалюватися до тебе прийшли зірки світового масштабу.

Звісно, можна й надалі нічого не робити, жебракувати і бурчати в кутку. А можна добряче попрацювати і змінити цю країну і цей світ.

Про це я розповідаю – ні, кричу – в своєму курсі для вчителів музичних і мистецьких шкіл.

Насправді з вчителя все починається. І це не красива фраза, а дослідження світової багатомільярдної музичної індустрії. Яка є способом існування музики в сучасному світі – і високого мистецтва заради мистецтва, і прикладної музики для людей і виробництв.
Але з сірого відвідувача музичної школи не починається нічого.

Це стосується не лише мистецької освіти. Це стосується всієї освіти.

Подивіться на світ навколо. Зазирніть глибше – що стоїть за високими зарплатами вчителів в успішних країнах. Подивіться, де в керівництвах держав фанати культури, музики, освіти. А ви за кого голосували минулого разу?

Поки що в нас щороку тисячі юних талантів йдуть в нікуди. Поки що в нас талановиті вчителі – жебраки. Поки що в наших школах багато профнепридатних негідників. Поки що наші освіта і культура насправді – скажу толерантно, інтелігентно і культурно – в сраці.

Але ми можемо змінити правила гри.

Так, думати – це боляче, працювати – це важко. Але давайте нарешті думати і працювати. А бурчати про ще неподолані негаразди будемо на вечірках з нагоди чергового справжнього досягнення.

Немає нічого неможливого. Особливо, якщо поруч є багато прикладів з життя тих, кому все вдалося.

Лупаймо сю скалу.

Андрій Мірошниченко
головний продюсер Творчої косистеми “Музика”