Сальєрі не труїв Моцарта

Антоніо Сальєрі був одним із найуспішніших композиторів XVIII століття, якому вдалося побудувати приголомшливу кар’єру, подолавши шлях від провінційного італійського вундеркінда до посади імператорського композитора при дворі чотирьох монархів династії Габсбургів у Відні, яку він обіймав понад 30 років.

Впродовж 24 років він написав понад 40 опер, що звучали в театрах Відня, Мілана, Венеції, Риму, Мюнхена, Парижа та Трієста. На своїй посаді Сальєрі відповідав також за створення духовної і світської музики при дворі.

Сальєрі був першим директором першої у Відні музичної консерваторії Sing-Akademie, заснованої в 1817 році, а також долучився до формування композиторів наступної генерації, серед них: брати Гайдни, Бетховен, Шуберт, Ліст, «львівський Моцарт» Франц Ксавер Моцарт.

А тепер вкотре повторимо: Сальєрі не труїв Моцарта і навіть йому не заздрив. Ось чому:

✅ У Сальєрі була значно міцніша репутація, надійніша посада при дворі, відповідно й твори його виконувалися значно частіше, ніж Моцарта. Інколи опери обох композиторів навіть ставили одна за одною, для порівняння. В одному з таких оперних батлів Моцарт програв.

✅ Сальєрі брав активну участь у постановці «Весілля Фігаро» Моцарта в 1788 році і домігся, щоб його меси виконувалися на різноманітних урочистостях на честь коронації імператора Леопольда II за рік до смерті Моцарта.

✅ Композитори спільно написали твір — кантату Per la ricuperata salute di Ophelia («На одужання Офелії») – на честь одужання відомої співачки-сопрано. Ноти цього твору були знайдені у 2015 році.

✅ Зберігся лист Моцарта, який він написав дружині менше ніж за два місяці до своєї смерті, де описав захват Сальєрі від прем’єри його «Чарівної флейти»: «Не було жодного номера, після якого б він не вигукував «браво» або «белло»».

Антоніо Сальєрі постраждав абсолютно незаслужено. Він не тільки не вбивав Моцарта, але й не був таким вже нездарою в композиторстві, як про нього писали.

За матеріалами Радіо Ісландія