Іноземна для пролетарів або Per aspera ad astra

Я живу давно і добре пам’ятаю, як вчили іноземні мови в СРСР.

Вчилися ми російською. І були в школі також два окремих класи, в одному з яких нам викладали англійську, а в іншому, геть розмальованому різними “дружба-фройндшафт” DDR + UdSSR – німецьку тим, хто обрав німецьку замість аглійської.

Наша вчителька англійської мови на переважній більшості уроків була п’яненькою і любила оте своє “адир… адирв… аудированіє”. Щоб ми слухали записи, а вона тихенько собі кайфувала у куточку. 🙂

Кажуть, вчителька німецькою не бухала і її уроки проходили веселіше, під прапорами і гаслами “демократичної”, тобто підконтрольної Москві, частини Німеччини.

Так, більш або менш весело, ми всі вивчали іноземні мови. Точно знали, що “Совієт Юніон із е вері лач кантрі”, шо треба “гет ап ет севен о клок” і робити в усьому світі “пісфул коекзистенс” – така була тоді політика “ком’юніст паті”.

Потім ми дізналися, що вивчене нами “мірноє сосуществованіє”, тобто “пісфул коекзистенс”, – геть незрозуміле носіям англійської мови. Тобто була совєтська англійська і ще якась там, десь в Англії.

Після школи ми усі володіли іноземною мовою, як тоді модно було писати в анкетах, – “англійською зі словником”. Тобто майже ніяк.

А пізніше ми дізналися, що це не ми були тупі. Така була методика, таке завдання – щоб ніби щось вчили, але николи б не вивчили. Щоб могли пісфульно кокезистать, але щоб у жодному разі не могли вільно спілкуваться з нейтів спікерз. Дізнатися щось про справжнє життя в тих ворожих натівських Британіях і Штатах.

Ну, а вже потім… Потім в незалежній вже Україні з’явилися і нормальні британські підручники, методики, вчителі, і носії мови, з якими можна було спілкуватися усім “пересічним” громадянам, а не лише обраним та під наглядом КДБ. 🙂 І з усіма іншими мовами так сталося. Україна почала потихеньку повертатися додому, в Європу. З мороку “совка”.

Виявилось також, що краще вивчати іноземну мову як необхідний інструмент для твоєї роботи, а не просто як таку. Контактувати, співпрацювати з людьми у світі, розвиваючи свою кар’єру, свій бізнес, свої творчі проекти. Жити в світі. Рівними серед рівних.

Ну і просувати українську мову! 🙂 Сьогодні, у 2019-му році, українська стає все більш модною на цій планеті. І це чудово.

Сьогодні ми також кажемо, що хай буде першою в Україні українська, а другою, для міжнаціонального спілкування – англійська, яку знає майже весь світ.

Хай діти вчать багато мов. Англійську, іспанську, французьку, німецьку, японську тощо. Спілкуються з усім світом. Співпрацюють. Розвиваються. Чужого навчаються та й свого не цураються.

Україна – це дійсно Європа. Частина сучасного світу. Тож повертаймося до цивілізації зі знанням своєї мови і мов цього світу.

Щодо підручників… Я б радив перш за все звернути увагу на класику, на підручники (навчальні курси) Oxford і Pearson. Можливо, вам сподобається щось інше. Головне – ніколи не зупиняйтеся у своєму розвитку.

Так, я бачив довгий шлях моєї країни від псевдоіноземних мов для пролетарів – до вільного спілкування зі світом яскравої талановитої молоді.

Per aspera ad astra.

Андрій Мельник

for free

_____

Це безкоштовний творчий конкурс публікацій про мовну освіту

Долучайтеся і ви просто зараз!