Україна і голосування на Радбезі ООН щодо Ізраїля

0
211
Тарас Чорновіл. AdverMAN

Ситуація з голосуванням на Радбезі ООН з осудом будівництва Ізраїлем поселень на окупованих територіях. Тут є кілька аспектів, на яких слід застановитися.

1. Аспект фейсбучно-“зрадівський”. Ви звернули увагу, що серед найжорсткіших критиків Клімкіна, Гройсмана (він то тут при чому?!) та Порошенка чимало тих, хто вправляся в антисемітських випадах проти президента Ізраїлю за його антиукраїнський вислів під час слухань у Верховній Раді. Тоді вимагали ледь не дипвідносини розірвати, а зараз оглоблі акурат на 180 градусів розвернули: “…після всього доброго, що Ізраїль зробив для нас…” Саме за такими ознаками й слід виловлювати пропагандистських диверсантів. Агов, СБУ, ви там моніторите хоч трошки нашу zrada.ru? А окрім свідомих ольгінських і місцевих диверсантів у нас завелося незлічиме число тих, хто можуть хоч тричі на день міняти свій світогляд, аби лиш владу вщипнути. Для них існує прекрасне визначення “полєзниє ідіоти”.

2. Аспект маніпулятивний. Звернули увагу на фразу: “Україна разом з Росією підтримала безглузду антиізраїльську резолюцію, чим назавжди пересварилася з нашим вірним союзником”. Деякі брехуни ще й понаписували, що ми прогнулися під Росію на зло американцям! Щодо “безглуздої”, “вірного союзника” й “назавжди” – це окремо. А щодо “разом з Росією” – зверніть увагу на цей акцент. А те, що з 15 членів Радбезу 14 проголосували “за”, а США, які утрималися, фактично благословили голосування, бо не застосували права вето, яке для таких обставин і існує – про це якось ні гу-гу. І те, як Ізраїль зреагував на позицію США, теж більш ніж красномовно. Отже, де-факто, відбулося одноголосне голосування за цілком логічну й справедливу, хоча й беззубу, бо без конкретних санкцій, резолюцію. Хтось спробував собі уявити, як би це виглядало та які б мало наслідки, якби Україна виявилася єдиною проти?

3. Тепер щодо суті. Чому була така одностайність? Бо це вже не перша резолюція з даного питання. ООН ще в 40-их роках минулого століття визначив лінії розмежування та принципи співжиття двох народів. Цьому й надалі присвячувалися десятки, а можливо сотні угод, рішень, вимог тощо. Ізраїль їх майже всі проігнорував або жорстко відкинув. Деякий прогрес, який намічався в певні періоди, руйнувався після перемоги на чергових виборах жорсткіших яструбів. Чи доречна й доцільна позиція Ізраїлю? З позиції його національних інтересів та питань безпеки – безумовно, що так. Але ж світ має вимагати дотримання правил. Угоди мають виконуватися, права мають зберігатися, порушення має каратися. Так от, у цій резолюції є перші два аспекти, а третій відсутній. Тобто, світова спільнота висловила всоте “глибоку стурбованість” анексією Криму… Ой! Обмовився, хоча похибка за Фрейдом. …анексією, освоєнням, забудовою територій та позбавленням палестинців житєвого простору, природних ресурсів і навіть потенційної надії на можливість облаштування своєї невеликої держави. Єдиним покаранням за багатократне порушення міжнародного права, угод і резолюцій став осуд таких дій. А стосовно нас, то не проголосувавши ми б благословили право сильнішого на силове вирішення територіальних спорів, на анексію, захоплення чужої власності (Як там пан Василь Філіпчук готовий підписати відозву про передачу Росії “скіфського золота”? А чому ні, він же виступає за право сильнішого ігнорувати міжнародні домовленості й права та принципи. Згадав тут Філіпчука, бо він єдиний із “все пропало” (в цій ситуації) залишився у мене в френдосписку, інших, кого вже повичищав, бачу по коментах у інших друзів). Ми голосували не лише за само собою зрозумілий і безальтернативний міжнародний акт, але й за самих себе. Якраз для Росії було б цікавіше тут підіграти Ізраїлю й легітимізувати те, що й самі творять, але вони зараз загрузли в співпраці з Іраном та іншими ісламськими потугами. Цікаво, що відверто проросійські настрої Нетаньягу не дали результатів після звернення до раші й тут він проковтнув язика разом із усіма образами.

4. Чи є відносини між Україною та Ізраїлем аж такими дружніми й чи виступає Ізраїль нашим вірним партнером? У жодному разі ні. Нинішній кабінет тяжіє до росії, і лише тиск США або надія на отримання вигідних преференцій змушували іноді його підтримувати певні вигідні для нас рішення. Такою була аж одна резолюція щодо Криму. І все. Деякі надії недавно відродилися, але дії Нетаньяху свідчать, що вони ще дуже непевні й будутьреалізовані скорше вже при наступному уряді.

5. І про наслідки. Вони для України на короткострокову перспективу таки виникли – скасування (а найімовірніше таки перенесення без чіткої дати) візиту В.Гройсмана до Ізраїлю. Нам чисто економічно цей візит був би вигідний. Але теж не в короткій перспективі. Угода про ЗВТ, спрощення торгівельних процедур тощо дає швидкий, майже миттєвий ефект для ізраїльтян. Ми, поки що можемо Ізраїлю переважно пропонувати сировину та продукцію з дуже низьким рівнем обробки й, відповідно, доданої вартості (як вам, панове патрійоти, необмежений і “взаємновигідний” експорт до Ізраїлю лісу-кругляка?). Більш технологічні проекти, в яких уже ми були б у плюсах, ще навіть не на старті. Тому демарш ізраїльтян для нас не надто болісний, хоча й неприємний. Але чому він узагалі став можливим, чому зі США чи Британією все обмежилося лише розмовою на підвищених тонах, а щодо нас якісь демарші? Бо занадто часто дозволяли об себе витирати ноги. Я навіть не про ганебний виступ ізраїльського посадовця в Києві, він був засуджений (хоч і не надто гучно) в самому Ізраїлі. Були приклади грубого порушення дипломатичного етикету. Особливо гидотно себе поводила посол Ізраїлю в Україні Зіна … (прізвище вже забув), коли вона ганяла по всіх шустерах і іже з ними й обливала брудом нашу дипломатію та країну через те, що наш посол не покинув зал міжнародного форуму в Женеві, коли там президент Ірану жорстко пройшовся по Ізраїлю. Це був кричущий випадок приниження нашої країни та права на суверенну зовнішню політику й дике нехтування всіма правилами дипломатичної етики, включно з Віденською конвенцією. Так от, баба Зіна мала отримати persona nongrata й за 24 години покинути Україну, а вслід за нею вже мала полинути нота з запевненням у дружніх та партнерських відносинах. А в нас уся дебілувата шустерівська аудиторія давала їй під 100%, коли вона хаяла Україну, політики бігали вибачатися або підтримувати, влада проковтнула пілюлю.
От і вправляються тепер найперше на нас.

Яка мала б бути зараз реакція? однозначної відповіді нема. Бо не знаємо, як відбулися “обміни люб’язностями”. Якщо грубо й недипломатично, то був би сенс відкликати посла “для консультацій” – є така форма тимчасового пониження рівня дипломатичної присутності, яка ні до чого нас не зобов’язує. Якщо у вигляді “мансів”, то не кип’ятитися, спокійно домовитися про нову дату візиту й вважати інцидент вичерпаним. А ще вартує зробити офіційне запрошення ряду депутатів Кнесету від опозиційних партій відвідати Україну, а серед них і колишній міністру закордонних справ Ципі Лівні, лідеру партії Ха-Тнуа (Сіоністський табір) й провести консультації щодо протидії проросійській політиці Нетаньяху. Влада там, на щастя, міняється періодично.

От і вся історія зі страшною катастрофою та зрадою.

Тарас Чорновіл

No votes yet.
Please wait...
Ми публікуємо творчі роботи українських талантів, просуваємо українську культуру в світі. Просимо підтримати нас ↓ ТАЛАНОВИТА УКРАЇНА

ТВОРЧІ КОНКУРСИ

Також цікаво і корисно: міжнародні фахові двотурові конкурси талантів:
Також: Зіркові сторінки талантів, Зоряний журнал і Конкурсний портал

Курс підвищення кваліфікації вчителів на 60 годин: "Музична освіта і музична індустрія: Україна, Європа, світ" ↓

Музична освіта і музична індустрія: Україна, Європа, світ

Творчі оголошення: продати пісню, музику, картину ↓

Творчі оголошення: продати пісню, музику, картину

Музика:

Я відчувала те саме

Дівчинка з Місяця

Ілон Маск - марсіанин