Безпечний Інтернет або Як Василь розповів усім, де живе, не називаючи адреси

0
292
Безпека в інтернеті

Доброго дня.

Три факти: мене звуть Alexander Veprik, ніхто крім юристів не читає ліцензійних умов і Terms and Conditions, це фото Бейонсе сім років тому було видалено з Інтернету.

БейонсеНасправді не з Інтернету, а зі статті видання BuzzFeed, але вже сьомий рік його регулярно згадують.

Сьогодні День Безпечного Інтернету (11 лютого – ред.). І я розкажу історію про те, як люди, що звикли бути обережними в повсякденному житті, чомусь забувають про це, коли беруть в руки смартфон із завантаженим Інстаграмом або Фейсбуком.

Я не буду згадувати такі речі, як “пробити по айпі” (що є міфом), або троянці, котрі крадуть паролі. Сьогодні — тільки про те, що люди самі викладають в інтернет, роблячи це свідомо. Власне, моя історія — про Василя (тут і далі — усі нікнейми, адреси, приклади фото змінені), котрий вважав що є дуже анонімним і ніхто його не знайде. Як і інші “боксери за листуванням” він поводив себе занадто нахабно, вважаючи себе непереможним. Так буває.

Почалась вона в одному невеличкому чатику, у якому вже склалась традиція спілкуватись українською. Користувач з никнеймом killdozer_98 і аватаркою у вигляді крутезної червоної автівки почав розмову з нахабного:

— А нармальним язиком нє можете пісать? Даскакалісь на майданах?

На зауваження, що тут питання мови взагалі-то не підіймається, і російськомовні так само спілкуються як і інші, пан Кіллдозер пішов ва-банк.

— Шо ти там вякнул? Ході оглядивайся, еслі встрєчу — ти там і ляжеш.

Я думаю, такі персонажі відомі усім. Зазвичай їх просто банять, але в цьому чатику модератора не було, тож — все сам, сам.

Телеграм-чати відомі своєю анонимністю, тобто ніяких даних, якщо користувач їх не відкрив, з’ясувати не можна, але є одне “але”.

Кіллдозер_98 постив багато фоточок в інстаграмі з цим же нікнеймом. Деякі фото на основному аккаунті були видалені, але — згадуємо Бейонсе — на одному з сервісів “архівування інстаграму” було знайдено дві дуже цікаві фотографії. По-перше, фото молодого хлопця, що обіймає дівчину. По-друге, фото з підписом “Крутої від с криши моєго дома”.

Навіть без геолокацій було зрозуміло, що фото Палацу Спорту в Харкові в такому ракурсі можна зробити тільки з однієї, ну, нехай, двох будівель. Приблизна адреса вже була знайдена. Але це — небагато. Друге фото було вже цікавіше.

Серед усіх підписників КіллДозера, користуючись видаленим фото, була знайдена дівчина. Я думаю, вона не думала ні про що погане, коли публікувала фото свого хлопця (так, за кількома іншими дописами це стало зрозуміло) з університетської олімпіади. “На жаль, друге місце, але ти кращий за них усіх!”.

Гугл — новини університету — “xx.xx.2019 відбулася олімпіада з ХХХХ, вітаємо переможців, друге місце посів Василь Маловідомий”.

Наступний гугл — телефонний довідник міста Харкова, прізвище “Маловідомий”. І — вуаля — є чотири таких прізвища, але тільки одне — за адресою по вулиці Олімпійській, звідкіля — як я вже з’ясував — робилось фото “Моєго дома”.

Публічне вибачення у чаті від 18-річного Василя Маловідомого, студента 1 курсу Педагогічного Університету, що проживає за адресою вулиця Олімпійська, будинок 404, квартира 126, я отримав через 3 хвилини після того, як кинув йому в особисті всю цю інфу.

Звісно, такі історії трапляються не дуже часто, але навіть ви можете стати їх героєм. І ваше щастя, якщо той хто нагуглить все про вас буде простим програмістом, що трішки нудьгує і вирішив розім’яти розумові м’язи. Інколи ви навіть не дізнаєтесь, що про вас знають усе.

Нульове правило. Спочатку я про нього майже забув, але потім поставив вище за усі.

Все що ви тут дізнались, усі ці правила, обов’язково розкажіть своїм дітям. Зіграйте у гру “Я злодій, хочу з’ясувати де ти живеш”, і покажіть дитині, як це роблять. Для того щоб захиститись від крадіжки айдентіті (це таке модне слово, котре означає всю уникальну інформацію, що про вас існує або може бути знайдена) спробуйте самі вкрасти її у себе. Тренуйтесь регулярно.

Перше правило, котре ви маєте запам’ятати — все що колись потрапило в інтернет, буде там назавжди. Так, навіть приватні повідомлення і “дуже запаролені фото з тієї вечірки”.

Не хочете щоб про це дізнались? Не викладайте.

Друге правило — коли ви щось викладаєте, уявіть, ніби ви не просто завантажуєте у фейсбук, а стоїте на головній площі міста з проектором, навколо вас — три тисячі людей, і у вас в руках мегафон.

— Людоньки, дивіться — а це я ловлю сніжинку язиком. Я підписую фото “Щойно вийшла з дому”, он, бачите, на фото навіть адресу видно — давайте я її вам прочитаю, якщо не видно. Вулиця Освітлена, третій будинок. Що, ви не знаєте де мій балкон? Ось я три дні тому викладала фото “Мій балкон”, бачите, це четвертий поверх… А от мій офіс. Так, мене звуть Марія Іванівна, я ріелтор. А якщо ви перевірите мій фейсбук, там буде мій телефон. А, майже забула. Мою дочку звуть Христя, вона ходить у 123 школу у третій клас, її вчительку звуть Надія Констянтинівна…

Уявили? Ви ж не робите так у справжньому житті? Не розповідаєте все про себе будь-якому новому знайомому, або навіть незнайомому?

Звісно, якщо ви справді хочете щоб усі ці люди все це знали, то уперед. Якщо ні — то не треба викладати ані фото ваших дітей, ані фото з вашої роботи, ані фото біля вашого дому. Згадайте детективні романи, спробуйте самі погратись в “А що можна вичепити з мого фото?”.

Третє правило, відоме багатьом ще з радянських часів. “Не телефонна розмова”. Не треба обговорювати важливі речі навіть телефоном, і — тим більше — голосовими повідомленнями. Зустрілись, обговорили, розішлись.

Четверте правило. Якщо людина знає як вас звуть, де ви живете, яким банком ви користуєтесь, навіть якщо вона каже що “ваш чоловік збив людину, треба гроші!” — не спішить вірити. Передзвоніть чоловіку. Бо в інтернеті будь-хто може виявитись не котиком, а шахраєм, що просто два тижні уважно продивлявся вашу сторінку.

Є, звісно, інший шлях. Змиритись з тим, що усі все знають. Знають адресу, знають роботу, знають гріхи юнацтва. Так, знають. І відноситись до цього треба відповідно — так, ніби це й так знають УСІ. І перестати довіряти всім, хто з’ясував про вас щось те, що ви вважали невідомим.

І припиніть, нарешті, вбивати свій номер паспорта в будь-яку онлайн-форму.
Мені вже нікуди ті ваші паспорти пхать.

Щиро ваш, айтішник, активіст Демократичної сокири Alexander Veprik.

Rating: 5.0/5. From 3 votes.
Please wait...
Ми публікуємо творчі роботи українських талантів, просуваємо українську культуру в світі. Просимо підтримати нас ↓ ТАЛАНОВИТА УКРАЇНА

ТВОРЧІ КОНКУРСИ

Також цікаво і корисно: міжнародні фахові двотурові конкурси талантів:
Також: Зіркові сторінки талантів, Зоряний журнал і Конкурсний портал

Курс підвищення кваліфікації вчителів на 60 годин: "Музична освіта і музична індустрія: Україна, Європа, світ" ↓

Музична освіта і музична індустрія: Україна, Європа, світ

Творчі оголошення: продати пісню, музику, картину ↓

Творчі оголошення: продати пісню, музику, картину

Музика:

Я відчувала те саме

Дівчинка з Місяця

Ілон Маск - марсіанин