Україна має значення для американців

Так, держсекретар Помпео, для американців має значення Україна.

У той час, як держсекретар Майк Помпео готується зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Києві в кінці цього тижня, він, як повідомляється, запитав: «Чи є американцям справи до України?»

Відповідь має бути «так», і ось чому: Україна захищає себе і Захід від нападу Росії. Якщо Україна досягне успіху, то і ми доб’ємося успіху. Відносини між Сполученими Штатами і Україною є ключем до нашої національної безпеки, і американці повинні дбати про Україну.

Росія веде гібридну війну проти України, Європи і США. Ця війна має багато компонентів: збройна військова агресія, енергопостачання, кібератаки, дезінформація і втручання у вибори. На кожному з цих полів битви Україна є лінією фронту.

Протягом останніх семи місяців я представляв Сполучені Штати в Україні і регулярно відвідував лінію фронту.

Після окупації Криму Росія направила свої війська, спецслужби, таємних агентів, зброю, фінансування і політиків в українські південно-східні області, Донецьк і Луганськ, в регіон, відомий як Донбас.

Лінія розмежування довжиною 280 миль між російськими і українськими силами стабілізувалася, але на ній ніколи не наступала тиша.

Навпаки, лінія фронту на Донбасі знаменує собою єдину в Європі реальну війну. Щотижня російські війська вбивають українських солдатів і зазнають втрат в свою чергу. За 12 годин до мого останнього візиту на лінію фронту в листопаді український солдат був убитий і ще один поранений. З моменту вторгнення російських в 2014 році в цій війні загинули 14 000 українців.

Сполучені Штати і наші союзники підтримують Україну в цій війні, забезпечуючи Збройні Сили України зброєю, підтримкою і навчаючи їх.

Американська допомога в області безпеки України регулярно отримує широку двопартійну підтримку в Конгресі; важливість цієї допомоги Україні – і національної безпеки США – не обговорюється.

На енергетичному полі битви кремль намагається обійти Україну і збільшити залежність Німеччини і Європи від Росії, витрачаючи мільярди на непотрібний підводний газопровід, політичний проект без економічного обґрунтування.

В черговий раз продемонструвавши двопартійну політичну підтримку Україні, Конгрес в кінці минулого року ввів санкції щодо компаній, які намагаються завершити будівництво трубопроводу, що призвело до значних затримок в реалізації проекту.

Гібридна війна Росії – це також і інформаційна війна. Вона починається вдома, в російських ЗМІ домінує держава, змушуючи своїх громадян вважати, що вони перебувають під загрозою з боку ворожого Заходу, і переконуючи їх, що президент Володимир Путин захищає їх від корумпованих ворогів. Російські тролі і інтернет-хакери націлені на українські, європейські та американські політичні та соціальні лінії розлому в суспільстві, роздуваючи розбіжностіі між людьми і розпалюючи розбіжності між ними.

Вони прагнуть послабити західні альянси, підірвати довіру до демократичних інститутів і налаштувати одних громадян проти інших. Ми і інші союзники по НАТО працюємо з Україною, щоб протистояти цьому шкідливому впливу.

Росіяни втрутилися в наші вибори в 2016 році – але ще раніше, вони втрутилися в вибори в Україні в 2014 році і референдум по британському брексіту на початку 2016 року.

Оскільки Україна знаходиться на передньому краї, ми допомагали центральної виборчої комісії України в підготовці до виборів 2019 року для захисту проти подальшого російського втручання. Їх зусилля, з нашою допомогою, успішно припинили атаки росіян.

Але російський виклик ще ширше, ніж гібридна війна. Кремль нападає на правила, якими визначалися стосунки між народами з часів Другої світової війни, правила, які підтримували мир між основними європейськими державами протягом 70 років.

З вторгненням в Україну в 2014 році пан Путін порушив ці правила, порушив міжнародний консенсус, порушив договори і принципи, які навіть попередні російські та радянські лідери поважали.

Здається, містер Путін хоче повернутися до закону джунглів, який характеризував відносини між народами протягом століть до 1945 року, коли могутні країни домінували і вторгалися в менш могутні країни, де країни створили сфери впливу, гнобили сусідів, що призводило до війни і страждань.

Саме так російська імперія і радянський союз провадили свою міжнародну політику – домінували, контролювали і поглинали сусідні землі. Повернення до правил джунглів загрожує не лише Україні та Сполученим Штатам, а й самої глобальної стабільності.

Поки Росія не піде з України – і Донбасу, і Криму – і не визнає, що Україна є незалежною, суверенною нацією, інші країни не можуть бути в безпеці. Поки Росія не прийме міжнародний порядок, заснований на правилах, західні країни знаходяться під загрозою.

Україна це лінія фронту.

У ще більш широкому сенсі атака Росії на Україну і Захід – це атака на демократію.

Питання про те, як країни керують самі собою – демократія проти самодержавства – вирішується між країнами і всередині них. Росія, Китай, Іран, Єгипет, Туреччина, Філіппіни, Північна Корея, Венесуела, Куба, Сирія – все це автократії, всі вони невільні.

У боротьбі між демократіями і самодержавства, в боротьбі між свободою і несвободою Україна знаходиться на передньому краї.

Підтримувати Україну – значить підтримувати молоду демократію, яка бореться за відновлення суверенітету над її міжнародно визнаними кордонами.

Мета полягає в тому, щоб підтримати країну, яка вийшла зі свого неспокійного минулого, щоб прийняти європейські та західні цінності і яка прагне приєднатися до європейських і північноатлантичних інститутів, перемогти пострадянську корупцію і дати своїм громадянам шанс на процвітання в нормальній країні.

Підтримувати Україну означає підтримувати заснований на правилах міжнародний порядок, який дозволив великим державам в Європі уникнути війни протягом семи десятиліть. Це підтримка демократії проти самодержавства. Це підтримка свободи проти несвободи. Більшість американців так і роблять.

Вільям Б. Тейлор. Нью-Йорк Таймс, 26 січня 2020 року.

Переклад: Мирослав Гай

____________
Вільям Тейлор – американський дипломат, 6-й Надзвичайний і повноважний посол США в Україні (2006—2009). Тимчасовий повірений у справах США в Україні (з 2019).